Постачання харчами та одягом належало до "господарника УПА", який однак завідував цими справами більше теоретично, бо фактичне виконання харчевої та одягової заготівлі для УПА лежало на "господарнику" (або: "господарчому") відповідної клітини ОУН, а від 1944 р. СКВ - Самооборонного Кущевого Відділу. УПА мала теж, подібно як зброєві та амуніційні пункти, й харчеві "пункти", тобто харчеві магазини в лісових криївках, та користати з них вільно лише в випадку конечности, наприклад під час бльокад та облав. Нормально ж - харчі для відділу УПА приготовляв господарчий підпілля в поблизьких до місця перебування відділу селах і або відділ заходив до визначеного села, або приготовані харчі відносили дівчата в ліс. Другий спосіб практикується чимраз частіше з приходом большевицької окупації. При всяких маршах кожний член відділу УПА одержує "залізну порцію", при рейдах - подвійну "залізну порцію", що їх вільно зуживати тільки в крайніх випадках, за дозволом командира.