В Перемищині впав в бою к-р Остап (Микола Дутка), провідник перемиської обласної ОУН.
А безліч зударів відділів УПА з залогами НКВД в день виборів пригадували всім, що в Україні й далі не "щасливе й радісне життя", але - жорстока боротьба поневоленого народу, що змагає до свободи, проти московського окупанта.
(М-ч: "Перша Старшинська Школа УПА", "До Зброї", ч. 9.)
Під час переходу фронтів курені ВО "Вінниця" і ВО "Умань", відступаючи на Волинь, вступили в відверті великі бої з "заградітєльними отрядами НКВД" большевицьких фронтових військ (великі бої в Гурбенських лісах) і в важких тримісячних боях понесли надзвичайно важкі втрати. Важкі втрати понесли й курені ВО "Холодний Яр" і тому після смерти командира полк. Батька (загинув 10. червня 1944 р.) групу УПА-Південь постановою Головного Командування УПА розформовано. На теренах, де діяла УПА-Південь, залишились в районах великих лісів лише невеликі відділи УПА, а решту уцілілих частин УПА-Південь включено в УПА-Північ, згл. в УПА-Захід.
В жовтні 1952 р. всі відділи і всі бійці УПА та члени українського підпілля відсвяткували 10-річчя УПА. З цього приводу видано на Рідних Землях окрему книгу, а Головний Командир УПА полк. Василь Коваль відзначив 10-річчя окремим наказом, підкреслюючи в ньому тверде, незламне рішення кожного бійця і командира - вести визвольну боротьбу за всяких умов аж до повної перемоги нашої Правди.
В час переходу фронтів стан УПА-Північ [Стан тут, як і дальше, реконструуємо на підставі різних звітів і матеріялів, а тому й можливі неточності. - П.М.] був такий: