В перших днях травня на відділ УПА наскочила більша сила большевицьких партизан в с. Журовичах. Повстанці прийняли бій і большевиків розгромили. Напасники розбіглися, залишаючи на полі бою вбитих і ранених.
Повстанці на становищах мовчали. Міцно стиснувши у руках зброю, вони всю свою увагу зосередили на ворогові, який з диким криком зблизився вже на 150-200 метрів.
Українці Лемківщини! Ми віримо Вам, ми знаємо, що Ви не дасьте себе обдурити! Нікуди не виїжджайте! Не стягайте на себе прокляття сучасних і майбутніх поколінь! Бороніть рідну землю й рідні хати! Не шукайте щастя, спокою там, де його немає!
Інспіратором творення чужонаціональних відділів був молодий наддніпрянський письменник Йосип Позичанюк, що під псевдом Шугай-Шаблюк був політичним референтом Головного Командування УПА й, опісля, УГВР; організатором цих відділів був наддніпрянець майор Яструб (Дмитро Карпенко), недавній старшина Червоної Армії.
Що така доля Вас чекає, про це найкраще говорять Вам сьогодні ті, що ще восени минулого року поїхали до того раю, а зараз полишали там жінок, дітей, рідних і все майно та втекли сюди назад, щоб тут, на рідній землі, загинути і того пекла більше на очі не бачити. Питайте їх! Вони розкажуть Вам всю правду. Ви мали також нагоду на власні очі бачити й говорити з тими, щасливцями захвалюваного колгоспного раю - червоноармійцями.
Одним і другим керує справна рука НКВД. Ви ж самі переконані, що ті "приятелі" з переселенчих комісій, які зараз після нападу польської банди приїздять у Ваше село вихвалювати колгоспний рай, записати Вас на виїзд, самі ці банди організують і на Вас у села посилають. До цього часу ці "опікуни" - НКВДисти стріляли наших братів і сестер, грабували і палили наші оселі, ловили на облавах чоловіків у червону армію, гонили їх на фронт, а тепер, "по-приятельськи" намовляють Вас до переселення, щоб опісля, коли вже вирвуть Вас з рідного грунту, заморити голодом і важкою, надлюдською працею в колгоспах і фабриках.