Вже осінню 1944 р. пробують повернутися на Холмщину сотня "Тигри" під комаидуванням Голуба і курінь Юрченка, але зараз після переходу Бугу попадають в оточення погранвійськ НКВД, з якого тільки сотні Голуба пощастило вирватись без більших втрат. Курінь Юрченка втратив більше як третину вбитими, решта розпорошилась; сам Юрченко попав живим у полон...
В перших днях травня на відділ УПА наскочила більша сила большевицьких партизан в с. Журовичах. Повстанці прийняли бій і большевиків розгромили. Напасники розбіглися, залишаючи на полі бою вбитих і ранених.
Повстанці на становищах мовчали. Міцно стиснувши у руках зброю, вони всю свою увагу зосередили на ворогові, який з диким криком зблизився вже на 150-200 метрів.
Українці Лемківщини! Ми віримо Вам, ми знаємо, що Ви не дасьте себе обдурити! Нікуди не виїжджайте! Не стягайте на себе прокляття сучасних і майбутніх поколінь! Бороніть рідну землю й рідні хати! Не шукайте щастя, спокою там, де його немає!
Інспіратором творення чужонаціональних відділів був молодий наддніпрянський письменник Йосип Позичанюк, що під псевдом Шугай-Шаблюк був політичним референтом Головного Командування УПА й, опісля, УГВР; організатором цих відділів був наддніпрянець майор Яструб (Дмитро Карпенко), недавній старшина Червоної Армії.
Що така доля Вас чекає, про це найкраще говорять Вам сьогодні ті, що ще восени минулого року поїхали до того раю, а зараз полишали там жінок, дітей, рідних і все майно та втекли сюди назад, щоб тут, на рідній землі, загинути і того пекла більше на очі не бачити. Питайте їх! Вони розкажуть Вам всю правду. Ви мали також нагоду на власні очі бачити й говорити з тими, щасливцями захвалюваного колгоспного раю - червоноармійцями.